У другій половині XIX століття на лівому березі Дністра в Одеському повіті було проведено реформу адміністративного поділу, що призвело до об'єднання земельних Дач в нову одиницю - волості.

Перша детальна згадка про волості та населені пункти Одеського повіту міститься у Списках населених місць Херсонської губернії 1887 року та в аналогічних документах 1896 року [3], [4].

На жаль, плани генерального межування цього періоду поки що знайти не вдалося, проте межі волостей і розташування поселень можна реконструювати за картою Одеського повіту та Одеського градоначальства 1882 року, де позначені як поселення, так і кордони Дач, а також за адміністративною картою Одеського повіту 1904 року [1], [5].

Карта одеського повіту і Одеського градоначальства з позначенням поселень і кордонів Дач (1882 рік)	Волості на карті Одеського повіту (1904 рік)

Карта Одеського повіту 1904 року демонструє, що в основному контури Дач повторюють межі волостей, проте не завжди точно. Це пов'язано як з похибками картографічних проекцій, точністю вимірів так і частковими змінами меж внаслідок адміністративних реформ.

На основі карт 1882 та 1904 років, а також Списків 1883, 1887 та 1896 років, автор спробував відтворити межі волостей, які були сформовані в 1887 та 1896 роках [1], [2], [3], [4], [5].

Волості 1887 року

Згідно зі списком поселень 1887 року, найбільша Більчанська волость об'єднала Бицилієвську, Василівську, Вигодянську, Єреміївську, Карповську, Колонтаєвську, Ферштерівську та Янівську Дачі [3].

Цікавим випадком є Куртівська волость, що була створена виключно з Куртівської Дачі і оточена з трьох сторін Більчанською волостю. Це може свідчити про вплив власника земель, особливо з огляду на значне розширення Куртівської волості у 1904 році.

Ретроспективні межі Куртівської волості 1887 року	Куртівська волость 1904 року

Також станом на 1887 рік до Северинівської волості ввійшли Северинівська (не в повному складі) та Созонівська Дачі. Частина північних поселень Северинівської Дачі була віднесена до Більчанської волості, а села Маринівка та Новий Еметка — до Ільїнської.

До Ільїнської волості увійшли поселення Ільїнської дачі, розташовані між Куяльницьким та Хаджибейським лиманами, а також частина поселень Северинівської Дачі.

На захід від Більчанської волості була створена Мангеймська волость, до якої частково увійшли німецькі колонії Кучурганського колоністського округу (скасованого у 1871 році).

Згодом відбулися деякі перерозподіли поселень між волостями.

За період з 1887 по 1904 рік межі Мангеймської, Куртівської та Більчанської волостей дещо змінювалися. Станом на 1896 рік від Більчанської до Мангеймської волості відійшли землі Василівської Дачі, а до 1904 року до Куртівської волості було приєднано південну частину Більчанської волості - колишні Карпівська, Колонтаївська та Фештерівська Дачі.

Загалом, порівняння генеральних межувань на початку XIX століття свідчить, що, незважаючи на часті адміністративні зміни, межі, встановлені під час початкового розподілу земельних Дач, зберігають своє географічне розташування, а перерозподіли проходили в рамках повного, або часткового переходу однієї територіальної одиниці до іншої.

Джерела:
1. Карта Одесского уезда и Одесского градоначальства с обозначением поселений и границ Дач. 1882 г.
2. Материалы для оценки земель Херсонской губернии. Том I. Одесский уезд. Херсон. Тип. Н. О. Ващенко. 1883.
3. Список населенных мест Херсонской губернии [по сведениям 1887 года]. Херсон: Херсонский губернский статистический Комитет, 1888. 195 с. разд. паг.
4. Список населенных мест Херсонской губернии и статистические данные о каждом поселении / Губернский статистический комитет. Херсон: типография Губернского Правления, 1896. [2], XXIV, 544 c.
5. Карта Одесского Уезда [Карты] / Издание Одесской уездной земской управы. Составлена с трехверстовой маршрутной карты генерального штаба и дополнена по статистическим данным Одесской земской управы частным землемером Романюком в 1904-м году. Масштаб 1:210 000.